До сучасного уроку подається багато викликів. Серед них виділяється група, яка ратує за збереження фізичного та психічного здоров'я учнів. Це допомагає дозувати навчальне навантаження, а також припиняти втому органів чуття дитини і інтелектуальне виснаження.
У перекладі з латинської рефлексія означає «звернення назад». Також це поняття трактується як роздум про свій стан, самоаналіз. Педагогіка дня сьогоднішнього розуміє рефлексію як самоаналіз діяльності та її результатів.
На початку уроку традиційно може проводитися рефлексія емоційного стану та настрою, місце цього виду рефлексії обумовлене встановленням необхідного емоційного контакту з класом. Часто цей вид рефлексії використовується і в кінці заняття для закріплення його успішного результату. Однак деякі її види можуть бути дуже ефективним інструментом контролю засвоєння матеріалу на будь-якому етапі заняття.
Вчителю рефлексія на уроці дає можливість зробити висновок і намітити стратегію подальшої роботи над конкретною темою або блоком тим, а також оцінити рівень психоемоційного комфорту на занятті.
Існує кілька класифікацій рефлексії:
- фізична рефлексія (оцінює активність дитини на рівні «встиг-не встиг»);
- сенсорна (визначає, наскільки дитині комфортно, як він себе почуває в процесі уроку);
- інтелектуальна (спрямована на виявлення труднощів в процесі навчання, пов`язаних з розумінням / нерозумінням матеріалу);
- духовна (показує, чи відбулися якісь позитивні або негативні зміни особистості в процесі уроку або циклу занять).
- особистісна рефлексія, об`єктом аналізу якої для людини є власні поведінкові характеристики;
- комунікативна рефлексія спрямована на оцінку вчинків іншої людини і його внутрішнього світу;
- когнітивна відображає знання про тему або проблему і способи роботи з нею.
Спосіб проведення рефлексії на початку уроку: про свій настрій під час уроку учні можуть сигналізувати за допомогою смайлів (сумним, веселим, серйозним);
«Покажи палець» - для позитивної оцінки емоційного стану дитина направляє великий палець вгору, при негативній - вниз;
«Гномик» або «Смайлик» - фігурка з посмішкою - день пройшов відмінно, сумне обличчя - було нудно і нецікаво.
Вчителю важливо не тільки дізнатися і зрозуміти емоційний стан учня у фіналі навчального заняття, але й те, наскільки продуктивним для нього став урок. Учні повинні оцінити свою активність на уроці, корисність і цікавість форм подачі знань, захопливість уроку, колективну роботу. Вони можуть по ланцюжку висловитися про значущі для них цінності уроку:
- Я дізнався ... Я навчився ...
- Я зрозумів, що можу ... Мені сподобалося ...
- Для мене стало новим ... Мене здивувало ...
- У мене вийшло ... Мені захотілося ... Мене надихнуло ...
Сьогодні рефлексія є не додатковою частиною уроку, а її повноправною складовою, вдосконалює навчальний процес і виділяє особистість учня на уроці.
«Погода дня» - на полях учні малюють свій настрій. Діти вибирають одне з трьох зображень: сонце - «у мене все вийшло», сонце і хмаринка - «все вийшло, але були труднощі», хмаринка -
«сьогодні у мене не вийшло нічого»
«Дерево очікувань» - на дошці потрібно намалювати дерево, а учням роздати листочки для нього. Кожна дитина має написати свої враження від уроку та помістити свій листочок на деревце.
Можна поставити учням питання: «Які завдання, виконані на уроці, найбільше сподобались? Які, на вашу дуку, є найважливішими?»
Вони мають поставити навпроти кожного виду завдання позначки:
+ все зрозуміло
? треба ще попрацювати.
Без такого етапу, як рефлексія, неможливо обійтися в сучасних загальноосвітніх школах. Діти, які в ході такої форми навчання вчаться аналізувати свої навички, оцінювати вміння. Саме формування адекватної самооцінки – одне з основних завдань проведення рефлексії в школі.
Коментарі
Дописати коментар